Skip to main content

Стягнення аліментів на утримання батьків

Батьки відповідальні за своїх дітей і мають їх утримувати до повноліття – добре відомий усім факт, але й повнолітні син чи донька зобов‘язані піклуватися про свої батьків.

Такий обов‘язок дітей перед батьками має свої особливості, які нещодавно роз’яснив Верховний суд у своїй постанові від 18.11.2020 (справа N757/52096/18)

Обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає лише на підставі трьох фактів:

1. Кровне споріднення між дитиною та матір‘ю/батьком або усиновлення;

2. Непрацездатність матері, батька (через пенсійний вік або інвалідність);

3. Потреба матері, батька в матеріальній допомозі (якщо їхній сукупний дохід не забезпечує їм прожиткового мінімуму, встановленого законом. Станом на 01.12.2020 розмір прожит. мінімуму на місяць для непрацездатних – 1769 грн).

Водночас, суд вказав, що отримання матір’ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги. Так, різноманітними доказами батьки можуть довести, що вони перебувають в матеріальній скруті потребують допомоги від дитини.

Майте на увазі, що від сплати аліментів на батьків звільнені:

  • діти, якщо їх мати/батько позбавлені щодо них батьківських прав;
  • суд встановить що мати/батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов‘язків, в тому числі, якщо існує заборгованість по аліментах перед дитиною за три роки.

Для того аби суд стягнув аліменти на утримання батьків потрібно аби існували ВСІ три вищевказані умови.

Важливо: лише наявність ЗАБОРГОВАНОСТІ є підставою для звільнення від аліментів на утримання батьків, а не просто той факт, що батько/мати не сплачували аліменти. Для прикладу, матері часто не подають на аліменти до батька дитини, через те, що «потім батько дитини зможе стягнути аліменти із самої дитини» – це не правильно. Якшо мати дитини так і не подасть на аліменти, батько зможе стверджувати, що від нього цього ніхто не вимагав, тощо.