Skip to main content

Режим окремого проживання подружжя

Напишу одразу, режим окремого проживання подружжя – це не тоді коли після чергової сварки дружина виставляє чоловіка на ніч із спальні у вітальню на диван, і навіть не тоді коли жінка вирішує «погостювати» у мами. Все серйозніше – такий режим встановлюється судом і має юридичні наслідки.

Причин, чому жінка чи чоловік не хочуть продовжувати співжиття, але при цьому не розлучаються, є багато: конфлікти, непорозуміння, а також випадки, коли розлучення є не можливим, наприклад коли дитині ще не виповнилося 1 року.

Ви запитаєте навіщо судитися, якщо можна просто з’їхати в інше житло без встановлення будь-яких режимів? Відповідаю: через юридичні наслідки режиму окремого проживання, зокрема:

  • майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі;
  • дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.

Для багатьох пар режим окремого проживання – є насамперед майновою гарантією, адже після його встановлення усе майно набуте кимось із подружжям буде вважатися його особистою власністю і якщо справа таки дійде до розлучення, не буде ділитися між ними.

Режим окремого проживання подружжя встановлюється судом або за заявою обох із них (тоді справа розглядатиметься швидше в порядку окремого провадження) або за позовом одного із подружжя до іншого (якщо хтось із них проти цього, тоді справа розглядитиметься довше в порядку позовного провадження).